Курсова робота Біологічно активні речовини рослинного походження з антибіотичними властивостями ВСТУП 5 Розділ I. Методи досліджень . 9 1.1.Методичні матеріали та об’єкти , необхідні для роботи . 9 1.1.1Лікарська рослинна сировина і методи її екстрагування. 9 1.1.2.Поживні середовища, обладнання. 9 1.1.3.Приготування поживних середовищ з антибіотиками. 10 1.1.4.Відбір і підготовка культур для дослідження 11 1.1.5.Техніка посіву досліджуваних культур на середовище з антибіотиками. 12 1.1.6.Диференціація бактерицидної та бактеріостатичної дії антибіотика. 13 1.2.Характеристика мікроорганізмів роду Staphylococcus як об’єкту дослідження. 14 1.2.1.Систематичне положення 14 1.2.2. Загальні відомості 15 1.2.3. Джерело інфекції. 16 1.2.4. Шляхи зараження 17 1.2.5.Патогенез 17 1.2.6. Основні клінічні форми 19 Розділ ІІ. Огляд літератури 21 2.1. Найбільш поширені антимікробні речовини вищих рослин 21 2.2.Антимікробні речовини із рослин окремих родин та їх дія відносно бактерій роду стафілокок 23 Розділ III. Практична частина 32 3.1. Етапи здійснення досліджень 32 3.2. Результати скринінгових досліджень екстрактів лікарських рослин на протимікробну дію………………………………………………………………………..36 3.3. Встановлення протимікробних концентрацій екстрактів 51 найбільш активних рослин 51 Висновок 56 Список використаної літератури 57 ВСТУП Застосування рослин для лікування численних недуг людини почалося з незапам’ятної давнини. Ще Гіппократ був переконаний, що використовувати рослини потрібно в їх природньому стані, без жодних перетворень. Давньоримський лікар Гален радив подрібнювати рослини, виготовляти з них екстракти та настойки на спирті, оцті, що широко застосовуються і в наш час. Незважаючи на бурхливий розвиток хімії і зростання кількості нових, дедалі ефективніших синтетичних лікарських препаратів, антибіотиків, лікарські рослини продовжують займати значне місце в арсеналі лікувальних засобів. Профілактика і лікування гнійно-септичних інфекцій надалі однією із складних і актуальних проблем сучасної медицини. Широке використання антибактеріальних препаратів не лише не виправдало покладених на них надій, але й створило ряд нових проблем, які потребують невідкладного вирішення. Це, насамперед, високі темпи набування гноєтворною мікрофлорою антибіотикорезистентності. В основі цього процесу лежить безконтрольне і часто недостатньо аргументоване застосування антибіотиків у клінічній практиці. До небажаних і в той же час поширених наслідків антибіотикотерапії відносяться алергічні реакції і прямий токсичний вплив антибактеріальних препаратів на макроорганізм, який розвивається у зв’язку з органотропною фармакодинамічною дією.Тому багато синтетичних протимікробних засобів не було впроваджено в клінічну практику, а частина з існуючих має досить обмежене застосування. Таким чином, є всі підстави для пошуку нових джерел протимікробних засобів, одними з яких можуть бути екстракти з рослин. Особливість екстрактів із лікарських рослин полягає в тому, що їх біологічно активні речовини знаходяться у певному співвідношенні, що сприяє оптимальному впливу на організм людини. Деякі складові компоненти рослинних екстрактів за хімічною структурою подібні до фізіологічно активних речовин організму (гормонів, вітамінів, ферментів тощо).Тому такі природні ліки більш активно включаються в біохімічні процеси людського організму, ніж ліки синтетичні, що є чужими для організму. На відміну від традиційних антибактеріальних препаратів, більшість антибіотиків рослинного походження, крім протимікробної дії, спричиняють виражений позитивний вплив на макроорганізм. Фітонцидами були названі продуковані рослинами бактерицидні, фунгіцидні і протистоцидні речовини, що являються одним із факторів їх імунітету і відіграють роль у взаємовідносинах організмів у біоценозах. Велика кількість летких фітонцидів виділяються в атмосферу листяними і особливо хвойними деревами — декілька кілограмів за добу на площі 1га лісу. Ще в перші роки досліджень було встановлено, що наявність фітонц...